Наша адреса:
м.Київ,пр.Несторівський,7
тел.272-28-44

м.Київ, вул.Вишгородська, 50б

тел.430-84-11

 

РИБАЛКА

 

Нерест 2012

 

 

 


Змагання з двоборства ПРЗ КМО УТМР 16 жовтня 2010 року.

Перейти на русский

 

Мисливські та рибальські традиції мають свою давню та добру історію. Українські мисливці і рибалки зробили вагомий внесок в ці традиції спілкування людей з природою. Столична організація УТМР щорічно проводить декілька традиційних змагань на природі. Мисливці і рибалки - члени Київської міської організації, її районних організацій із задоволенням беруть участь в таких змаганнях. Зокрема в Правобережному районному закладі КМО УТМР доброю традицією стало осіннє змагання по двоборству - полюванню на водоплавну дичину і риболовлі.  Ось і цього року 16 жовтня відкрилися такі змагання.
Цього разу організації змагань по двоборству зробила спонсорську підтримку відома фірма "ФЛАГМАН" - виробник знаряддя та спорядження для риболовлі і відпочинку на воді і на природі. Її продукцію належним чином оцінили учасники наших змагань.

Переход на сайт

Призи для нагородження

Первый приз
Второй приз

На двоборстві      

     Небо над лісом на сході засвітліло. З густого туману виглядали ближні верби, розкидані по лужку намети, силуети машин. Снували люди. Ось спалахнув вогник сірника, показався світляк сигарети. Притишені крокі по піску і траві, сопіння і приглушений сміх, хтось розводив вогнище. Чулися приглушені голоси. На піщаному пляжі серед очерету, там, де спуск до води, люди в камуфляжі тихенько вантажили в човни рюкзаки, риболовне знаряддя, рушниці. Іноді чувся стук весла по борту. Ті, хто вже впорався, потихеньку відпливали, налягаючи на весла. Вода задзюркотіла за транцями, і по сліду човнів з двох сторін залишалися круги від весел. Човни йшли по сизій воді до ледь видних у тумані далеких рудих кромок очерету, розходилися по протоках, ховалися по заводях серед очерету і зникали, замасковані мисливцями, що сиділи в них. Почалася ранкова "зоря".
А на березі, серед наметів, машин, кущів, залишилися ті, хто приїхав просто побути на дивній природі на березі Київського водосховища. Недалеко, на дачах біля села Проців, загавкав собака. Десь вдалині почулося бурчання мотора і шерех коліс по бетонці. Ось машина, пробігши по дамбі, звернула на з'їзд до води. Незабаром вона зупинилася на лужку біля наметів. Це приїхали інші мисливці. Підійшовши до вогнища, вони запалили цигарки, і, побачивши Петровича, пішли до нього. Правобережний районний заклад Київської міської організації УТМР 16 жовтня відкрив традиційне осіннє двоборство.
Леонід Петрович Зубенко, голова КМО, давши розпорядження, кому, куди і в який човен сідати, де залишити машини і розмістити намети, оглядівся. Переконавшись, що в таборі порядок, пішов до води. Зупинившись на пляжу біля води, він подивився на те, як останні човни йдуть в туман. Вже багато років він ось так проводжає своїх мисливців і рибалок на змаганнях, що стали традиційними, по двоборству: полюванню на  водоплавну дичину і риболовлі. Тільки тоді він спускає на воду свій човен і йде на нім за здобиччю. Він адже теж - учасник. Багато турбот у голови міської  організації. Але він знаходить час для організації таких змагань. Цього разу йому вагому допомогу надали наші спонсори - компанія "Флагман". Переможця змагань чекали призи і цінні подарунки від цієї фірми.
Уранішнє сонце висвітилося над  далеким лісом. Воно тьмяно світило крізь серпанок хмар. У його променях грілися затоки, що охолонули за ніч, самотні верби на березі, поруділий очерет в затоках і навколо плес. У дзеркалі води відбивалася кромка очерету, сірі хмари над водосховищем, самотні верби на дальніх та ближніх островах. Далекий західний берег був прихований в тумані, і тільки дві високі труби Новоукраїнської теплоелектростанції висунули свої верхівки. З однієї труби до лівого берега тягнувся довгий шлейф білястого диму. Посвистували синиці у вербових кущах. Починався жовтневий день.
У таборі мисливців було тихо. Але ось почулися жіночі голоси. Це головний бухгалтер і інспектор по кадрах Київської міської організації УТМР Наталія Алієва і Лариса Щербина обговорювали майбутнє обіднє меню. Що поробиш, головбух вона ще і жінка, і жіночих справ не цурається. Правда тут, в таборі, у них є помічники по кухні, так що посуд їм мити не довелося. Зате обід вийшов на славу! Постаралася команда польових кухарів : і Наталія Петрівна і Лариса Георгіївна, та їх добровільні помічники Євген Павлюченко і Олександр Єршов.
А тут і човни стали підходити. Петро Дмитрович Рибак, витягнувши човен на берег, спокійно, із задоволенням закурив, і узявши рушницю пішов в табір.  Василь Петрович Дячковський, згорнувши снасті і підтягнувши човен вище на пісок, пішов до машини. Ось підплив човен Анатолія Михайловича Тищенко. Тут була хороша здобич: нирок і щуки. А ось Леонід Петрович Зубенко зумів добути крижня. Незабаром усі зустрілися за столом.
За смачним обідом, зготовленим на вогнищі, було весело. Що ж це за обід на полюванні, щоб хто-небудь кого-небудь не «підначив».  І нехай качки було мало, і погода не балувала, настрій учасників змагань був хорошим. Хіба спілкування з друзями, відпочинок на воді, кухня на вогнищі не коштують того? Після невеликого відпочинку Леонід Петрович вишикував учасників змагань.  Перше місце і титул чемпіона отримав Анатолій Михайлович Тищенко. Йому дістався головний приз - котушка до спінінга від фірми «Флагман». Друге місце зайняв голова - Леонід Петрович Зубенко. Другий приз, від «Флагмана», легкий сучасний спінінг, по праву дістався йому. Третє місце зайняв Євген Миколайович Павлюченко. Йому також дістався приз, польова багатокишенькова безрукавка, теж від фірми «Флагман». Спонсор є спонсор!
І знов складені до рюкзаків і сумок намети і спорядження, розібрані і прибрані в чохли рушниці і вудки, перевірені машини, за хорошою традицією прибрано від сміття місце табору.
Можна їхати додому, везучи в своєму серці добрі спомини -  запах осінньої води, диму від вогнища, враження від приємно проведених вихідних. Двоборство знову вдалося!
А в душі залишилися шум вітру в очереті, плеск весел, тьмяний блиск води у світлі осіннього сонця.
Залишилася тяга до природи.

 

Олександр Зимин